Мета громадськості не заборона реалізації екологічно небезпечних проектів, а допомога у прийняті розумних рішень

Мета громадськості не заборона реалізації екологічно небезпечних проектів, а допомога у прийняті розумних рішень

Мнения экспертов, Новости 0 Comment 56

Українське законодавство не відповідає міжнародним вимогам належної участі громадськості в прийнятті рішень щодо діяльності, яка може мати негативний вплив на довкілля, зокрема у ядерній енергетиці. Таку думку висловила провідний юрисконсульт міжнародної благодійної організації «Экологія. Право. Людина» Софія Шутяк в рамках круглого столу, присвяченому ситуації у зоні ЧАЕС.

«Громадянське суспільство стоїть на трьох китах – право на інформацію, на доступ громадськості до правосуддя, а також, що особливо важливо у випадку атомної енергетики — право на безпечне для здоров’я та життя довкілля. На жаль, українське законодавство не відповідає цим міжнародним вимогам. Ряд міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, зокрема Конвенція ЕСПО і Орхуська, сьогодні не виконуються в частині здійснення технічних екологічних оцінок  і оцінки впливу на довкілля потенційно небезпечних об’єктів діяльності», — уточнила вона.

Експерт зазначила, що Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами також містить чіткий перелік вимог, яких необхідно дотримуватися при виборі місця для ядерного об’єкту – це оцінка впливу на довкілля (ОВД), врахування економічного і соціального впливу та інформування громадськості про екологічну безпеку такої діяльності. «Хочу наголосити, що інформування не повинне обмежуватися заговорюванням зубів про те, що не потрібно хвилюватися, адже у нас все буде добре, бо у нас найкращі спеціалісти. Ніхто не сумнівається у кваліфікації спеціалістів,  але ніхто не застрахований від помилок. Навіть у Японії сталася аварія на АЕС «Фукусіма». Суспільство повинно усвідомлювати наслідки, що на нього може чекати,  — вважає експерт. – Це стосується не тільки прийняття рішення щодо будівництва потенційно небезпечного об’єкту. Людина повинна мати повну інформацію, щоб вирішувати, чи буде вона надалі жити на цій території, чи повниа переїжджати, як відобразиться реалізація цього проекту на вартості житла, соціальній інфраструктурі, бізнесі цієї території.

Вихід провідний юрисконсульт міжнародної благодійної організації «Экологія. Право. Людина» бачить у прийнятті двох процедурних законів – Закону України про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) і Закону України про оцінку впливу на довкілля (ОВД). «Їх прийняття дасть громадськості і бізнесу гарантії, а  державі — змогу приймати об’єктивні рішення. Участь громадськості у вирішенні питань охорони довкілля спрямована не на заборону реалізації проектів, а на допомогу у прийнятті розумних обґрунтованих рішень. І це обов’язок нашої держави згідно з рядом  екологічних директив Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС».

Источник фото

Leave a comment

Back to Top